Звичайно ж цинік! Ласкаво запрошуємо до клубу
Тут як подивитись. ІМХО, справа в устрої світу та природі речей. Коли людина робить добро - вона не може не отримати з цього користі, бо добра справа збагачує найперше того, хто її зробив. Крім того, іноді зробити, здавалося б, добро людині, не призводить ні до чого доброго, бо, наприклад, цим ти заохотиш її не піклуватись про себе, а жити за рахунок інших. Тобто все не є однозначним. Нормально, коли людина живе в гармонії із власним духом і не відмовляється щось віддати, коли до цього її спонукає внутрішня упевненність. Комусь стороннєму то може здатись альтруїзмом... інший побачить приховану користь, та якщо людина доросла і не потребує сторонньої оцінки - їй то буде однаково.

от-от, я саме це і мала на увазі
дякую за чітке вербальне оформлення моїх сумбурних відчуттів