7.30 Надін будильник починає вібрувати і я прокидаюсь. Чекаю, доки Надя не прокинеться - в мене виходить інколи збиратися швидше, тому я не поспішаю.
7.50 Умовляю себе встати.
8.00 Сніданок, але у нас він починається з кожним днем все пізніше.
9.00 Початок моїх мук і спроб зрозуміти англійську наших викладачів. Слава Богу за іноземців, які не є громадянами Великої Британії і які спікають англійською, тому що англічан я не розумію взагалі.
до ланча у нас є одна перерва - коли ми робимо собі чай або вітаємось з нашими залізними друзями.
12.00 Ланч
12.30 - 14.00 Вільний час
14.00 - 16.30 - Лекції. 16.30 - це дуже умовно, тому що пунктуальністю ми тут не обтяжені. Закінчення завжди на совісті викладача.
18.00 - Вечеря
з 18.30 - вільний час, якщо у Крістіана Бензеля, нашого куратора, не виникають якісь ідеї з приводу облаштування нашого дозвілля. Вчора, наприклад, ми дивились документальний фільм про глобальне потепління. Його знято за результатами досліджень Алана Гора (хто не знає хто це такий? ) який, виявляється, отримав нобелівську премію за ці дослідження. Виявляється ми живемо в страшному світі, але все ще можна змінити. Сподіваюсь...

А якщо ні, то у вільний час ми гуляємо - скоро плануємо пройтись подалі, кажуть там суперові краєвиди. Або трендимо в нашій теплій інтернаціональній дівчачій компанії. Серед нас усіх лише Лариса збирається заміж, то вона і ділиться своїм багатим досвідом стосунків з чоловіками Ну а ми, переважно, заздримо

Ось такий насичений у нас день. Тому на вихідних життя просто таки повертається іншим боком ))))

Сьогодні я зрозуміла, як вже звикла весь час фотографувати. Моя камера сьогодні з дівчатами у Зальцбургу, а я бачила стільки цікавого! Обстрижених вівців, прям в центрі Мітерзіля; стару-стару ковальню - можливо там навіть музей - я німецькою не розібрала; страшенно гарну хмару - її було дуже добре видно посередені гори, яка прям напроти будинку Ізабель...
Інколи варто щось втратити на час, щоб зрозуміти, як ти це любиш...