Еще один умный человек, по-моему, доходчиво и очень метко объяснил, что и почему происходит.
Починаючи з 2004 року, я брала участь у всіх виборах, що відбувались в Україні, окрім деяких місцевих. Спочатку – спостерігачем від преси, потім – спостерігачем від партій, згодом – членом комісії, тоді – секретарем. Ці вибори не стали винятком. Та цього разу мене потягло до виборчої комісії швидше через ностальгію, а ще з цікавості. Не було кандидата, за якого я б щиро вболівала, хоч я й віддала перевагу одному з них. Зрештою, на моїй дільниці переміг Віктор Янукович, а друге місце зайняла Юлія Тимошенко, за нею Тігіпко, а йому в спину дихав Яценюк і Симоненко. Хороша компанія, як для країни, що «будує демократію». Мені хотілося подивитись у очі людям, завдяки яким ми мали такий результат, і, зрештою, я зрозуміла, що вони сидять поруч і вписують циферки до виборчих протоколів, подумки перераховуючи гроші, які отримають у штабах кандидатів. Нащадки козаків і січових стрільців, воїнів і переможців, мляво водять по клаптику поперу дешевими ручками. Ось він, гордий український народ! Він не продає свої голоси, він цілком свідомо робить вибір на користь відвертих покидьків.
У 2004 році, спілкуючись із людьми зі сходу України, ми намагались відкрити їм очі на реальні події, переконували їх, що вони не знають усієї правди, а що ж казати зараз? Люди володіють досить широким спектром інформації, чудово усвідомлюють і розуміють, що обирають бандитів, брехунів і корупціонерів, але все одно ставлять галочку навпроти їхніх прізвищ. Чому так відбувається? Хіба ж не ті ж самі люди в 2004 жертвували роботою, грошима, здоров’ям заради міфічних понять «свободи і справедливості»? Змінилися люди? Розчарувались? У чому? У Ющенку? У «помаранчевій команді»? Сумно і, можливо, жорстоко таке писати, але, так їм і треба!! Суспільство, в якому немає моралі, відповідальності за свої вчинки, чесності і, зрештою, просто здорового глузду, заслуговує на аморальну, безвідповідальну, безчесну владу. І якщо раніше, в мене була надія на молодь, яка вмітиме робити правильний вибір і вмітиме цей вибір виборювати, то зараз її немає. За невеликим винятком, українська молодь цинічна, дурна й аморальна, вона вже навіть професії обирає не за покликом душі, а за розміром заробітної платні. Молодь, що не знає значення слова «принцип», яка цілими університетами й гуртожитками продає свої голоси на виборах і навіть не соромиться потім про це розповідати. Молодь, яка маючи доступ до неосяжної кількості інформації говорить фрази типу «в правлінні Сталіна були свої плюси і мінуси, а завжди треба помічати позитив», молодь, яка щиро дивується факту роботи на виборчій дільниці не за гроші, і, зрештою, молодь, яка давно забула, а може й ніколи не знала, що таке ідея.
Куди подітись і що робити, коли ти усвідомлюєш, що проблеми твоєї країни не в її владі, не в депутатах і президентах, яких ти міг полаяти на кухні, а у її народі? І коли тобі таки щастить зустріти людину, в якої залишились рештки моральності й ти щиро цьому радієш, ти, зрештою, усвідомлюєш, що це лише виняток, який підтверджує правило. А держави на «винятках» не збудуєш. Що робити, коли знаєш, як правильно і як треба, але нікому не можеш цього довести, бо люди вже почали мислити іншими категоріями і їм твої аргументи видаються просто смішними й наївними? Невже багаторічний тоталітарний режим таки досяг чого хотів і, винищивши найкращих представників українського народу, залишив мою Батьківщину в руках недоукраїнців? І тепер залишається тільки чекати? Чекати, поки виросте нове покоління, а потім ще одне і ще одне… але ж, поки все це буде відбуватись, Янукович знищить українську культуру й мову, Тимошенко розрахується з МВФ українською землею, Тігіпко знищить ще одну галузь української промисловості й продасть трубу Росії, а Симоненко зробить Леніну на Бессарабській площі ще ширшу посмішку. Як зможе вирости свідоме й чесне нове покоління в державі якої вже не існуватиме?
Ці вибори будуть найгіршими виборами в Україні за часи незалежності. І не тому, що в другому турі, як не крути, переможе глибоко аморальна людина, а через те, що ця людина переможе чесно.
(с) Катерина Чепура
Отсюда
Спасибо @Ева за ссылку.