Почуття гумору мені зраджує.
Це як пробки в електролічильниках. Вже не знаю від чого вони там перегорають, підозрюю своїм жіночим розумом, що від підвищеної напруги в електомережі. Подібно і моє почуття гумору - трішечки напруга зависока і запобіжники все вирубають.
От вже не очікувала такої підступності...
І як же ж це недоречно!
Саме в ті моменти , коли б так виручила широчезна щира посмішка, влучний жарт і, головне, пофігістське ставлення, я - натомість - парюсь, ображаюсь, гружусь і іншими деструктивним ідіотизмом займаюсь.
Ну от, виговорилась і полегшало.
А тепер можна і визнати, що не все так і сумно. Років з десять тому я б в подібній ситуації не знайшла кращого виходу, ніж впасти в депресію, роки два тому - смертельно образитись
А зараз мені просто хочеться бути простішою, почати, нарешті спримати людей як є і бути сильнішою.
Ображають тих, хто ображається.